Як визначити рівень гіпертонії?

Як визначити якою мірою гіпертонія?

За рівнем артеріального тиску (АТ) виділяють 3 ступеня гіпертонічному хвороби:

  1. 1 ступінь (м'яка) гіпертонія) – АТ 140-159/90-99 мм. рт. ст.
  2. 2 ступінь (помірна) – АТ 160-179/100-109 мм. рт. ст.
  3. 3 ступінь (важка) – АТ рівний або перевищує 180/110 мм. рт. ст.

Що таке гіпертонічна хвороба 2 ступеня ризик 3?

2 стадія – постійні зміни артеріального тиску, що супроводжуються гіпертрофією лівого шлуночка, але без інших органічних змін; 3 стадія – постійний підвищений артеріальний тиск з наявністю змін у серці (ішемічна хвороба серця, серцева недостатність), головному мозку та нирках.

Що таке гіпертонічна хвороба 1 ступеня ризик 3?

Ризик 3 (високий) Високий ризик течії гіпертонічної хвороби говорить про те, що небезпека розвитку серцево-судинних ускладнень та ураження органів-мішеней суттєво зростає. Відсоток ймовірності смерті у разі становить 15 – 25%.

Як визначити рівень ризику при гіпертонічній хворобі?

Крім ступеня АГ у діагнозі вказується ще ступінь ризику. При визначенні ступеня ризику враховуються такі фактори: стать, вік, рівень холестерину в крові, ступінь ожиріння, наявність захворювань у родичів, шкідливі звички (куріння, споживання алкоголю тощо), спосіб життя, ураження органів-мішеней, т.д.

Що таке гіпертонія 3-го ступеня?

Гіпертонія 3 ступеня – тиск підвищується до 220/115 мм. рт. ст. у разі високий ризик розвитку ускладнень.

Що таке гіпертонічна хвороба 2 стадії 2 ступеня?

Що таке гіпертонія 2 ступеня Гіпертонія 2 ступеня – Стан, що характеризується стійким підвищенням артеріального тиску до показників 160/100 і вище. При цьому артеріальний тиск рідко повертається до норми самостійно, для коригування стану пацієнта обов'язково потрібне медикаментозне лікування.

Як правильно лікувати гіпертонію 2 ступеня?

Лікування гіпертонії 2 та 3 ступеня проводиться шляхом плавного зниження артеріального тиску. На сьогоднішній день терапія полягає у поєднанні кількох сучасних препаратів: діуретиків, альфа-адреноблокаторів, блокаторів кальцієвих каналів, гіпотензивних засобів центральної дії, інгібіторів АПФ та ін.