Що було 25 лютого 1956?

XX з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу відбувся в Москві 14-25 лютого 1956 року. Найбільш відомий засудженням культу особистості та, побічно, ідеологічної спадщини Сталіна.

У чому полягає зміст доповіді Хрущова?

Доповідь був присвячений засудженню культу особистості І. В. Сталіна, масового терору та злочинів другої половини 1930-х – початку 1950-х, вина за які покладалася особисто на Сталіна, а також проблему реабілітації партійних та військових діячів, репресованих за Сталіна.

У чому полягав зміст доповіді Н. Хрущова на ХХ з'їзді КПСС?

В результаті головною темою хрущовського доповіді став громадський культ Сталіна, допущений і всіляко підтримуваний самим вождем, і навіть культ майже всіх представників національної та партійної верхівки; озвучена ним критика не стосувалася ні його самого, ні осіб із його найближчого оточення.

На якому з'їзді Хрущов заявив?

XXI з'їзд КПРС

Що було у 1956 році?

1956-й став для СРСР роком нових проривів у технологічному та економічному розвитку, роком великих будівництв та великих амбітних планів. Рівно 60 років тому країна отримала ракетно-ядерний щит, завдяки якому вона й сьогодні продовжує вважатись великою Державою.

Коли відбувся 20-й з'їзд КПРС які питання він розглядав?

XX з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу відбувся в Москві 14-25 лютого 1956 року. Найбільш відомий засудженням культу особистості та, побічно, ідеологічної спадщини Сталіна.

Чим пояснюється виступ Хрущова проти Сталіна?

Хрущов зазначав, що Сталін мало цікавився становищем країни. «Він країну та сільське господарство вивчав лише за кінофільмами. А кінофільми прикрашали, лакували стан справ», говорив Хрущов. Наприкінці доповіді Хрущов заявив, що потрібно раз і назавжди розвінчати культ особистості та зробити відповідні висновки.

Що передбачає відлига?

Характеризувався у внутрішньополітичному житті СРСР засудженням культу особистості Сталіна та репресій, звільненням політичних ув'язнених, ліквідацією ГУЛАГу, зміною тоталітаризму більш м'якою диктатурою, ослабленням цензури, підвищенням рівня свободи слова, відносною лібералізацією політичного та суспільного життя.